ідітє нахуй всє, покіньтє кабінет!

[diversey_ua]

я не митець і почті нічо не читав із сучукрліта (за шо мені ніхуя не стидно), но люблю понаблюдать зі сторони як настоящі митці громко і одкрито висловлюють своє мнєніє
свобода у нас как нікак

в номєрі любімого многімі журнала "корєспондєнт" сергій жадан пішет:

Мой товарищ недавно вернулся из Китая и теперь много рассказывает о тамошней жизни.
- Китайцы очень самоорганизованы. Скажем, станция метро в час пик. Перед ней собирается тысяча человек. Что в такой ситуации сделают украинцы?
- Ну, - говорю, - задушат человек двести, а остальные зайдут.
- Правильно. А китайцы станут змейкой и быстро-быстро проскользнут в середину.

Но я думаю, что действительно это не так уж и поучительно. Поучительным является то, на чем учишься. А что поучительного можно почерпнуть из очередной истории о специфике нашей ментальности? Например, в зависти и ее вездесущей производной — жлобстве, которое давно признано важной составляющей загадочной украинской души, наравне со свободолюбием, трудолюбием и любовью к песнопениям? Об этом придумано так много анекдотов, чумацких песен и программ национального спасения, что оно - жлобство - уже и не обидно. Мол, скифы мы, ну, азиаты мы, зато какие плодородные у нас черноземы!

остальне про нашу рідну жабу - тут


скоро послєдував атвєт чемберлєну

Хай піде на хуй хуй Стронґовський, але сей памфлет мусить бути.
Отже…
Потрапляє в Україну американський жид Санден і опановує інформаційний простір. Робить це професійно, проте є два нюанси – не любить українців і дуже любить жидів.
Сергій Жадан – дуже талановитий письменник, але продався жидам, і тому пише всяку хуйню проти всього українського.
продолженіє в стілє пісьма турецькому султану, но з більшим колічєством монголо-татарських ругатєльств - тут

я лічно не знаю хто такий жж-юзєрь yussouf , но в свойом камєнтє в журналє gardenerma він дуже чотко підмітив:

Омелян Косопизд, митець
Харитон Уйобищенко, митець
©
яка країна - такий і теракт такі і митці
чума на оба ихних дома