сісіcькі срани
я якось писав, шо обожаю читати кулінарні книжки. ото зараз дорвався до кнігі о вкусной і здоровой пісчє видання 1939 року
крім рецептів, які непонятно для якого народа писались, там є ше коєшо болєє другоє, но не менш вкусне
нєкоториє могут подумать, что товаріщ сталін, загруженний большимі вопросамі мєждународной і внутрєннєй політікі, нє в состоянії удєлять вніманія такім дєлам, как проізводство сосісок. ето нє вєрно. совсєм нє так обстоіт дєло. случаєтся, что нарком коє о чьом забиваєт, а товаріщ Сталін єму об етом напомінаєт. я как-то сказал товаріщу Сталіну, что хочу раздуть проізводство сосісок; товаріщ Сталін одобріл ето рєшеніє, замєтів прі етом, что в Амєрікє фабріканти сосісок разбогатєлі от етого дєла, в частності, от продажи горячіх сосісок на стадіонах і в другіх мєстах скоплєнія публікі. мілліонєрамі, «сосісочнимі королямі» сталі.
конєчно, товаріщі, нам королєй нє надо, но сосіскі надо дєлать во-всю.
А. Мікоян (із доклада на ІІ сєссії ЦИК VІІ созива)
16 января 1936 года
упд. забув сказать, шо кнішку можна качати тут, за шо партія благодаріт товаріщя joanergesa