єго стіхі у мєня визивают ©

[diversey_ua]

він мовчки втік із монументу,
свого дождавшися моменту

© сергій жадан



я памятнік воздвіг собі нерукотворний
к нєму не заросла народная тропа
зато її засипав снєгопад упорний
пока пііт спокійно спав

с утра проснувшись я́кось, змерзнувши у ноги,
сошол із постамєнта в поісках огня
бо на морозі стати в пінджачкє убогом
це попросту якась хуйня

шевченку много лучче - він всігда в тулупі
відать тара́са дуже любить малорос
не то шо фін, тунгус, калмик і рускій глупий -
із голой жопой на мороз!

расісти бляцькі, обіжають ефіопа
вот дать би зараз лірой їм по голові
чого ж мовчиш ти, просвєщонная європа
коли страдає чоловік?

карочє нахуй, пушкін я чи, блядь, не пушкін?
давай чайок, глінтвєйн, коньяк, а потім грог
і вип’єм вмєстє няня, де ж велика кружка?
я ніібічєскі продрог...