кто в армії служил тот в циркє нє смєйоцца
продолжаєм начатий тут росказ о армєйскіх буднях студєнтів політєха
- прішивайтє подворотнічок к воротнічку
- а ми нє умєєм
- нікто нє умєєт... дєло нє в умєнії, нє в желанії і вопщє нівчьом - дєло в самом прішиванії подворотнічка!
(дмб)
мислєнно пєрєнєсьомся на пару лєт тому впєрьод - тепер ми на 4 курсі, завершуєм уровєнь бокалавра (от слова "бокал" єсєссно), но це не главне
главне то, шо іменно тоді закінчувалась наша двохгодічна служба в армії
і от коли цивільна сесія уже була здана, почався місяць воєнної практіки
в луччих традіциях уже почівшої совєцкої армії ми должни були помогати шото там ремонтірувать в корпусах учіліща, красить парти, вставлять стьокла ітеде, а также треніровать стройовий шаг, якими ми мали бодро пройтись після принятія присяги перед вишшим руковоцтвом западного опєратівного камандування зсу
терпеливі офіцери, повторяючи армєйську приказку "єслі ви такіє умниє, шо ж ви строєм нє ходітє" і постоянно висловлюючи вєрсії про форму і размєр наших яічєк, с горєм пополам научили нас маширувать, отдавать чєсть ггг і кричати "ура" (чи шо там було положено)
а однажди нас відвезли пострілять на полігон, дали калашніков в руку, по 10 патронів і показали мішень
досихпір помню то перше ощущєніє "чєловєка с ружйом"...
в школі ми канєшно на уроках воєнної підготовки збирали-розбирали калаші (я даже вмів робить це із завязаними глазами бистріш за всіх 11-класників нашого райцентра) і стріляли з якихось воздушок, но мати в руках оружиє, яким реально можна вбити - це було для нас в новость...
офіцер строго настрого велів стрілять тіки одиночними, но я і мій друзяка ромчик із рави-руської скритно придержали всі набої, переключили на очєрєдь і випустили всі патрони в направлєнії мішені (грибники, пастухи і велика рогата худоба при цьому не пострадали)
і хоть по-перше, нам чуть не поодривало оддачою руки, а по-друге нас взйобували всю дорогу із яворівського полігона аж до львова, но всі наші одногрупнікі дивились на нас з погано скритою завістю і досадою, шо вони так не догадались зробить
пока одбой