no one should fly where eagles dare

день подяки вже кінчився, люди з'їли всю жрачку, скупили всьо, шо було в магазінах, і довольні валяюцця на діванах, но я должен поділицця з вами ще одним приколом, який мене буквально переслідує сьодня - я то чув дважди на разних радіостанціях, видів в тілівізірі і от щас наткнувся ще й в інтернеті

около дюжини індюків із городка рамсі, штат нью-джерсі, питались ізбєжать горької участі, уготованої для них судьбою
огранізовано зібравшись, вони вишли на ж/д вокзал в ожиданії поїзда, которий увьоз би їх "туди де природа сама" або ше дальше, лучче всього заграніцу, там де нема дня благодарєнія

ранєє того ж дня поліцейський участок получав сообщєнія, що індюки свої пєрєдвіженіям создають пробки на дорогах
про їх дальнєйшу судьбу не сообщаєцця
ми надіємся, шо отвєцтвєнні за їх поімку люди, з жолудком, повним празнічних вкусностів, оказались милосєрдними до смєлих птіц і дали їм возможность дожити до слідуючого дня подяки