diversey_ua

вишукую всякі інтересні новості і натрапив ото на фото із виставки англійської художниці (?) сюзан колліс
в свойом творчістві вона успішно комбінує матеріали різних цінових категорій
це канєшно не хьорст (нє к ночі будь помянут) з його чєрєпом (сам чєрєп єсєссно чужой) інкрустірованим брульянтами, но тоже нічо так

ось в цій с позвоєнія сказать композиції під названієм forever young іспользовані напрімєр слонова кость, куча всяких дерев (падуб, горіх, клен, тополя, ліванський кедр, червоне дерево), драгмєтали (біле золото, срібло), мінерали (кварц, гранат, топаз), а также янтар і перламутр
зблизька я не бачив, але з виду мені кажецця шо такого добра в каждім домі чи квартірі після ремонту можна назирать скіки угодно



а ось тут матеріали подєшевлє, зато труда вложено нємєряно
потомушо це насамомділі не ізвєсна всім барижна торба, а здєлана із бомаги конструкція, розмальована вручну



це тоже хуйзнашо, якето грязне простирадло, похляпане краскою
маляри перед роботой застеляють такими підлоги шоб не побруднить
але в них воно звецця банально drop-cloth, а у художниці - why we dream



ше одне творіння під назвою аs good as it gets
таких шурупів із 18-каратного білого золотішка, украшеного сапфірами, оніксами і бірюзой на стіні декілька



а це називаєцця love is a charm of a powerful trouble



не знаю шо тут ізображає любов - швабра чи кусок брєвна
кстаті, судя з опісанія там ше мав буть мішок для мусора, но відімо хтось із зрітєлів не видержавши сіли іскуства надів його собі на голову

1 серпня 2008 року в Україні сталася найбільш резонансна крадіжка 2008 року - із Одеського музею західного і східного мистецтва викрадено полотно вартістю $ 100 млн кисті італійського художника Мікеланджело Мерізі Караваджо - Взяття Христа під варту або Поцілунок Юди (1573-1602)*

а минулого тижня:

картину Караваджо Взяття Христа під варту, яку було викрадено в 2008 році з одеського музею і яка оцінювалася на момент крадіжки в $ 100 млн., було виявлено на одному з московських інтернет-аукціонів



то шо акціон московський не так і важливо - картина фізично може знаходитись і в Жмеринці (хоча он фрески Шульца колись в чемоданах вивезли аж в Ізраїль, а картину в Москву переправити все ж простіше)
не згадуючи вже як підозріло легко було її вкрасти, я таки не розумію нахуя подавати таку інформацію в пресу? я не спеціаліст з пошуку крадених творів мистецтва, але як це допоможе знайти картину? що завадить злодію виставити її на іншому аукціоні?

з іншого боку є питання по ціні:

звідки взялось 100 мільйонів?
по-перше, в світі не набереться десятка таких дорогих картин, але це звісно нічого не значить - оцінити можна як завгодно, та й якщо вона давно не виставлялась на аукціон (або взагалі ніколи), то реальну ціну сказати важко
але є "по-друге" - може картина була б і варта тих грошей, якби це був оригінал

насправді, це авторська копія, а оригінал - в Національній Галереї в Дубліні

щось воно тут не так

упд.
* я не знаю, що це за цифри. це не роки життя Караваджо і не роки життя Юди. повірити в те, що художник малював картину 29 років, починаючи з 2-річного віку я теж не можу. залишу це на совісті кореспондент.нет

кірзачі, х/б, партянки
і тушонка із жестянки
автамати-пісталєти
самальоти і ракєти
танки, пушки, бетеери
генерали, охвіцери
літінанти і салдати
всьо отут було в квадраті



но малєвіч казімір
замазюкав весь папір

єсть така хороша спільнота deja_vu_global
там юзери постять разнообразні приклади плагіата в рекламі, образотворчому іскустві, кіно і тепе
буває дуже цікаво, совєтую

но останній пост мене трошки здивував і я рішив посовєтувацця

закинули туда картину нєкоєй оксани ямбих під назвою "польот в облака":



автор поста пише:
мне это показалось совершенно безусловной аллюзией на петрова-водкина... слишком уж характерна поза всадника (положение головы), да и коня тоже (выставленное копыто)

єслі хто забув як виглядить "купаніє красного коня", осьо:



я понімаю шо в позі всадніка найважніша голова, а в позі коня - копито, но по-моєму "совєршенно бєзусловна алюзія" тут дійсно може тіки "показацца"

*перша картіна подана в зеркальному відображенні для удобства порівняння

за квартирным вопросом открывался роскошный плакат, на котором изображена была скала, а по гребню ее ехал всадник в бурке и с винтовкой за плечами. пониже - пальмы и балкон, на балконе - сидящий молодой человек с хохолком, глядящий куда-то ввысь очень-очень бойкими глазами и держащий в руке самопишущее перо. подпись: "полнообъемные творческие отпуска от двух недель (рассказ-новелла) до одного года (роман, трилогия) - ялта, суук-су, боровое, цихидзири, махинджаури, ленинград (зимний дворец)"

подумаймо: які можливості має нині український письменник для того, щоби працювати в літературі? жоднісіньких! на те, щоби написати добрий роман, треба покласти як мінімум рік життя, – а на що він цей рік існуватиме? манною небесною харчуватиметься? у нас не існує жодної – ні державної, ні приватної – стипендії, яка б давала письменникові змогу зосередитися на творчості бодай місяць-два. мало того: про це ніхто й мову не заводить

ну бля, я не знаю
от обязані дать грошей, бо пісатєлю хочецця роман написать, без нього українська література, панімаєш, на корню загине
єслі ти так увєрєн, шо родиш шось толкове, так піди в банк, візьми крєдіт, у роцтвєніків одолжи чишо, буде книжка пользувацця успіхом - віддаш та ше й заробиш
а нє - то кому ти такий нужен, я щитаю

так, я тоже хочу шо-небудь про сучукрліт написати

в одному з жж-відгуків на нову книгу одного молодого, але плодовитого письменника було наведено отаку цитату

ця фраза мала бути головною нотою у конструкції, яка з наростаючим крещендо мала б підводити до основи всього твору

я мало читаю, тому довго пам’ятаю ті випадкові уривки, шо попадаюцця на очі
особливо врізалось таке слово як "крещендо" - нечасто все ж зустрінеш
і я знайшов:

так от, шум цей, він то налітав гучним крещендо, заглушуючи мішанину ефірних звуків, то переходив на другий план, або і просто зникав

шановним письменникам (ви можливо їх навіть вгадали) варто було б переконатись, чи правильно вони зрозуміли, що ж означає це красиве ненаше слово "крещендо", чи буває воно гучним і чи може наростати


 

деякі роботи не лише для споглядання, а й для практичного застосування. проте не з дешевих. приміром тріо – світильник, поличку і скриню з міді та скла – продають за 65 тисяч гривень. користь – неймовірна

_____________, скульптор:

абсолютно практично, відкривається (ахуєть! а закриваєцця?), має дно і стінки (я фшокє!), можна ставити свічечки (можна зразу кафельний памятник), можна ставити кулю, яка світиться (а єнто шо такоє?) і буде як предмет освітлення (гєніально - свєтящася куля може буть предметом освітлення! та це цілих сто тищ стоїть, не менче), а можна ставити любі речі, які туди можна заховати (це я боюсь комєнтірувати даже)”

на днях в студии аркадия ким проводилось художественное биеннале, приуроченное к выставке арт-хендгам, намеченной на конец августа
скульптор очень креативно подошел к обнаженной натуре
с магической жвачкой для рук, я знакома не так давно, и насколько было велико мое удивление, как хендгам может себя проявлять в искусстве
происходящее там было похоже на хендгамовую феерию, в руках художника хендгам превратился в идеальный материал для создания произведения искусства
красивые обнаженные девушки добавили изюминку к происходящему
было очень интересно смотреть, как на твоих глазах, появляется картина
хотелось скинуть одежду и встать под руки аркадия ким, чтобы стать частью создаваемых им произведений

art_links




а от шо пишуть в інтернетах про цей хендґам вообщє:

столичные модники в последнее время не расстаются с кусочком цветной замазки – как выдастся минута (да, столічні моднікі вєчно заняті), выскребают его из баночки и лепят разные фигурки

первыми хендгам распробовали офисные клерки – это на сегодняшний день 80 процентов покупателей, у менеджеров работа нервная, во время напряженных переговоров по телефону так и хочется пальцами свободной руки что-нибудь вертеть, ломать… а тут нашелся выход – тискать в кулаке комочек «умной замазки» (стає понятно шо вони тіскали раньше)

студенты предпочитают играть с хендгамом в метро и убивать время на лекциях (єсєссно, чим же іще там занімацця), а ученые – ставить на нем эксперименты
– я обнаружил, что хендгам передает кинетическую энергию, – докладывает физик павел (ах какая умніца) – если скатать из него шарик, прилепить к обычному лазерному диску и шарахнуть по хендгаму молотком, шарик разлетится на кусочки. но если размазать массу по всему «сидюку» и повторить опыт, то вдребезги расколется уже диск! (ше б найти цьому практічєскє прімєнєніє)

кстаті показатєлєн факт продажи цьої хуйні іменно під названієм "хендґам", хотя в омерикі, де її придумали, вона ніколи так не називалась
менеджерам і клеркам навєрняка так приятніш

ага, чуть не забув:

а хэндгамы классные у артемия лебедева продаются! (ясєн хуй!!!)