(no subject)

[diversey_ua]

за квартирным вопросом открывался роскошный плакат, на котором изображена была скала, а по гребню ее ехал всадник в бурке и с винтовкой за плечами. пониже - пальмы и балкон, на балконе - сидящий молодой человек с хохолком, глядящий куда-то ввысь очень-очень бойкими глазами и держащий в руке самопишущее перо. подпись: "полнообъемные творческие отпуска от двух недель (рассказ-новелла) до одного года (роман, трилогия) - ялта, суук-су, боровое, цихидзири, махинджаури, ленинград (зимний дворец)"

подумаймо: які можливості має нині український письменник для того, щоби працювати в літературі? жоднісіньких! на те, щоби написати добрий роман, треба покласти як мінімум рік життя, – а на що він цей рік існуватиме? манною небесною харчуватиметься? у нас не існує жодної – ні державної, ні приватної – стипендії, яка б давала письменникові змогу зосередитися на творчості бодай місяць-два. мало того: про це ніхто й мову не заводить

ну бля, я не знаю
от обязані дать грошей, бо пісатєлю хочецця роман написать, без нього українська література, панімаєш, на корню загине
єслі ти так увєрєн, шо родиш шось толкове, так піди в банк, візьми крєдіт, у роцтвєніків одолжи чишо, буде книжка пользувацця успіхом - віддаш та ше й заробиш
а нє - то кому ти такий нужен, я щитаю