ето оголтєлий расізм! © кін-дза-дза
Jan. 9th, 2008 11:14 pmздраствуйтє дорогіє читатєлі
сьогодні розкажу вам німножко про международні отношенія в нашій общазі
канєшно до національного многообразія нашої совєцкої родіни чи соєдіньонних штатів омерики общазі львовського політєха було піздєц як далеко, но у нас присуцтвовали араби із близького востока і негри із самої центральної африки
в основном це були отприскі небідних родітєлів, їх пособіє рівнялось стипендії цілої моєї групи, на шо клювали численні рагульки і давали їм поїбацця в надєжді получить білєт в луччу жизнь*
це всьо пробуждало в простих студентах нізмєнні інстінкти та пєщєрний расізм
про толерантность ми ше нічо не знали, тому старались єслі не вломити їм піздюлєй, то по крайнєй мірі зробити якуто подлянку
нєсколько случаїв:
омар (подпольна клічка кальмар) проживав в одному блоці з моїм однокласником романом
поскіки кімната була на 5 поверсі (я жив на першому), то бухали ми частіше всього іменно там - подальше від комєндантші і нарядів міліції студгородка
однажди ми розговорились з кальмаром і він пригласив нас на стограм
понятно шо цим діло не обмежилось, ми поставили свою фляшку і дальше водка полилась з устрашающою скоростю
нещасний сірієць не видержав напряженія і уснув без задніх ног
після цього в його комнаті чісто случайно відкрився холодільнік, на який тут же був совєршон набєг с прівлєчєнієм всіх кєнточків
правда нічо кромє фруктів і якоїсь конської калбаси там не було, но в четвер в общазі продуктами ніхто не перебирає
сутрєца омар був шокірован тяжолим бодуном і нічо не помнив із собитій прєдидущого дня
на його нєдоумєніє роман отвічав: "омар, ну йобтвоюмать, шо ти не помниш? ми ше сюда вчора дєвок привели, а ти їх угощав ананасами і салямі..."
дауд проживав в блоці з моїми зємляками "високим" і "грєбнєм"
однажди у когось з них був дєньчік і ми бухали у них в тройці
на голосний спів калуської діаспори "ой попід гай зелененький ходить довбуш молоденький" і традиційні спори який куплєт іде дальше, із двойки виглянув дауд
цей син чорного контінєнта був почті фіолєтового кольору, а своє проісхождєніє підчьоркував висящим на шиї контуром африки із цвєтних мєталов розміром із лист формату а4
іменинник, руковоцтвуясь луччими чуствами, які в ньому пробудив алкоголь, пригласив сусіда за стіл
центральним блюдом і окрасою бідного студенцького меню була величезна сковородка картошки з тушонкою, яку всі гості поочереді ковиряли вилками
дауду налили стопарь, який він з удовольствієм тутже і випив, і прєдложили закусувать, на шо гордий негр сказав, шо він не буде їсти із общакової сковорідки, мол "ви уже отсюда кушалі"
стерпіти такоє було нікак нєльзя і дауда, потицявши мордою у сковородку, накормили картошкою у всі отвєрстія голови
він поняв свою ошибку і нємєдлєнно на другий день переселився в іншу общагу
мохамед був нєгласним вождьом всіх общагівських арабів
бєдуїн ростом під два метри він тим не менше умудрявся получить по їблу при любих міжрасових розборках тіки потому шо ліз їх розбороняти
водку він хлєстав мощно і на всі вопроси про аллаха казав: "аллах далєко, нє увідіт"
судя по тому, шо він просив нас нарисувать йому схєму самогонного апарата для подпольного проізвоцтва крєпкіх спіртних напитків на дому, аллах був йому не страшен і на родіні
однажди він шото варив на кухні, а ми прийшли туда жарити бульбу
в качістві жира ми употрібляли смалець, побачивши який мохамед з неподдєльним удівлєнієм почав розпитувати нас шо це таке
ше один зємлячок по кличці "фунт", який обично не лазив за словом в карман, тут же прочитав любопитному арабу лєкцію про пітатєльне і вкусне мясо білих медведів і прєдложив спробувать
плювацця після дегустації араб почав не відразу (відімо здержувався із вєжлівості), но ця нєдоработка була тут же ісправлєна, коли ми розказали йому, шо ж він насамомдєлє із'їв
після чого він кудась бистро побіг, навєрно за рвотним чи проносним...
карочє, де тут записацця в ку-клукс-клан?
*у всій нашій общазі поженилась тіки одна така парочка, правда сірієць нікуда дєвку не повіз, а даже наоборот - пішов в прийми, навчився оброблять городИ і приторговував носками на базарі
сьогодні розкажу вам німножко про международні отношенія в нашій общазі
канєшно до національного многообразія нашої совєцкої родіни чи соєдіньонних штатів омерики общазі львовського політєха було піздєц як далеко, но у нас присуцтвовали араби із близького востока і негри із самої центральної африки
в основном це були отприскі небідних родітєлів, їх пособіє рівнялось стипендії цілої моєї групи, на шо клювали численні рагульки і давали їм поїбацця в надєжді получить білєт в луччу жизнь*
це всьо пробуждало в простих студентах нізмєнні інстінкти та пєщєрний расізм
про толерантность ми ше нічо не знали, тому старались єслі не вломити їм піздюлєй, то по крайнєй мірі зробити якуто подлянку
нєсколько случаїв:
омар (подпольна клічка кальмар) проживав в одному блоці з моїм однокласником романом
поскіки кімната була на 5 поверсі (я жив на першому), то бухали ми частіше всього іменно там - подальше від комєндантші і нарядів міліції студгородка
однажди ми розговорились з кальмаром і він пригласив нас на стограм
понятно шо цим діло не обмежилось, ми поставили свою фляшку і дальше водка полилась з устрашающою скоростю
нещасний сірієць не видержав напряженія і уснув без задніх ног
після цього в його комнаті чісто случайно відкрився холодільнік, на який тут же був совєршон набєг с прівлєчєнієм всіх кєнточків
правда нічо кромє фруктів і якоїсь конської калбаси там не було, но в четвер в общазі продуктами ніхто не перебирає
сутрєца омар був шокірован тяжолим бодуном і нічо не помнив із собитій прєдидущого дня
на його нєдоумєніє роман отвічав: "омар, ну йобтвоюмать, шо ти не помниш? ми ше сюда вчора дєвок привели, а ти їх угощав ананасами і салямі..."
дауд проживав в блоці з моїми зємляками "високим" і "грєбнєм"
однажди у когось з них був дєньчік і ми бухали у них в тройці
на голосний спів калуської діаспори "ой попід гай зелененький ходить довбуш молоденький" і традиційні спори який куплєт іде дальше, із двойки виглянув дауд
цей син чорного контінєнта був почті фіолєтового кольору, а своє проісхождєніє підчьоркував висящим на шиї контуром африки із цвєтних мєталов розміром із лист формату а4
іменинник, руковоцтвуясь луччими чуствами, які в ньому пробудив алкоголь, пригласив сусіда за стіл
центральним блюдом і окрасою бідного студенцького меню була величезна сковородка картошки з тушонкою, яку всі гості поочереді ковиряли вилками
дауду налили стопарь, який він з удовольствієм тутже і випив, і прєдложили закусувать, на шо гордий негр сказав, шо він не буде їсти із общакової сковорідки, мол "ви уже отсюда кушалі"
стерпіти такоє було нікак нєльзя і дауда, потицявши мордою у сковородку, накормили картошкою у всі отвєрстія голови
він поняв свою ошибку і нємєдлєнно на другий день переселився в іншу общагу
мохамед був нєгласним вождьом всіх общагівських арабів
бєдуїн ростом під два метри він тим не менше умудрявся получить по їблу при любих міжрасових розборках тіки потому шо ліз їх розбороняти
водку він хлєстав мощно і на всі вопроси про аллаха казав: "аллах далєко, нє увідіт"
судя по тому, шо він просив нас нарисувать йому схєму самогонного апарата для подпольного проізвоцтва крєпкіх спіртних напитків на дому, аллах був йому не страшен і на родіні
однажди він шото варив на кухні, а ми прийшли туда жарити бульбу
в качістві жира ми употрібляли смалець, побачивши який мохамед з неподдєльним удівлєнієм почав розпитувати нас шо це таке
ше один зємлячок по кличці "фунт", який обично не лазив за словом в карман, тут же прочитав любопитному арабу лєкцію про пітатєльне і вкусне мясо білих медведів і прєдложив спробувать
плювацця після дегустації араб почав не відразу (відімо здержувався із вєжлівості), но ця нєдоработка була тут же ісправлєна, коли ми розказали йому, шо ж він насамомдєлє із'їв
після чого він кудась бистро побіг, навєрно за рвотним чи проносним...
карочє, де тут записацця в ку-клукс-клан?
*у всій нашій общазі поженилась тіки одна така парочка, правда сірієць нікуда дєвку не повіз, а даже наоборот - пішов в прийми, навчився оброблять городИ і приторговував носками на базарі