та не чавкай ти, чучундра!

читая українську прєсу виучив нове слово - "послєвкусіє"
воно встрєчаєцця в кождім другім описі кулінарних блюд чи олкогольних напітків

замєтка про текіла olmeca tezon anejo

богатий вкус с нотамі іріса і ванілі, прівкусом опельціна, морской солі, зрєлого дуба і длітєльним послєвкусієм

прочитавши про вкус, привкус і послєвкусіє, остаєцця тихо позавидувать развітію смакових рецепторів у автора

потом, листая журнали ніскажуякі, ше не раз нарівався на це слово
мені показалось шо цим гломурним опрєдєлєнієм тепер обозначають ізвєсну всім відрижку, чи я неправ?

ше в одній статті шеф-повара київських ресторацій давали рецепти постних блюд
там я виучив ше багато слів, причом значення деяких я досі не знаю (буду гуглить канєшно же, потомушо жить без цього відімо нізя)

це: вок, мільфєй, радіччіо, хіяші-вакаме, террін, кайсо, шанте, міцукан, фрізе, сфольятто, конфі, наршараб, монж і палін

крім того, я узнав, шо айсберг це не тіки лідяна гора, і даже не їврейська фомілія, а нєжний і бєлокурий хрустящій салат


шото рєзко захотілось сала...