вкусно з борісом бурдой (ригає)

[diversey_ua]

ше одно воспомінаніє, навіяне однім разговором о рєцептах супів і другіх блюдєй

до поступлєнія в політєх я не дуже вмів готувать шото мєнєє болєє с'єстноє
моїм любимим блюдом були бутєрброди, які нєсмотря на налічіє (чи отсуцтвіє в деякі часи) дополнітєльних інгредієнтів в нашій сім'ї називались чистєйшою калькою з нємєцкої "хліб з маслом"
также я любив пільмєні, які моя мама, ізмучєна трьома постоянно голодними особямі мужского пола сильно задовбувалась ліпить і пріобрєла для цього таку тяжолу "пєльмєнніцу", куда оставалось тіки накатать тєсто і розложить фарш
вареники мама продовжувала ліпить сама, батя їй помагав, ріжучи цибулю і сало на шкварки для свойої фірмової зажарки, а в мої обязанності було стоять в очіріді за смєтаной (якшо вона канєшно була в могазіні)

(облізиваясь) но я увльокся... вєрньомся до общаги
там я бистро додав до освоєних раньше яішніци і жареної картошки множество блюд, названія яким ше не ізобрєтєни даже луччими шеф-поварамі із свєркающіх огнямі паріжскіх рєсторанов
пріготовлєніє піщі в нашій комнаті начиналось з інвентаризації налічних дєнєг і продуктов
якшо дєньгі находились, то ми канєшно ж купували водку
єйо, радімую, ми і кушалі ©
продуктів у нас обично не находилось, всьо привезене з дому ми унічтожалі ше по дорогє в іліктрічках, ну максімум могли розтянуть до вторніка
сначала у нас визрівала ідєя, шо б ми хотіли на ужин і согласно намєчєного плана ми, розділив обязанності розбігались по всій общазі позичать продукти із спіска (также обично ми позичали і кухонну утварь, яка лібо лежала немитой горкою у ванній, лібо розбилась чи затєрялась в бурних п'янках, лібо полетіла із окна во врємя історічєского матча дінамакієв - спортак)
коли ми, употрєбів даноє нам пріродой очарованьє і разні хитрі ухіщрєнья вплоть до наглого піздєжа, сходились обратно могло оказуватись, шо план міняєцця і ми лєпілі ужин уже ісходя із того шо било ©
якби нам пришлось пооддавать всьо позичене це був би нєбольшой товарний состав, но почємуто ніхто не приходив трєбувать возврата
так до курса четвертого ми виросли на нехілих кулінарів
правда переплюнуть мойого братішку мені так і не удалось - прірождьонний талант в етом дєлє
коли він ше школьніком приїжжав до мене во врємя конікул, а у нас какраз случайно була сесія, то він ізнивая од скукі в общазі, готовив нам пєрвоє, второє, салад і кампот
поцани восхіщалісь і молча трєскалі

і от, коли брат пошол по моім стопам (із міста хіміків калуша не було особєнного вибора куда поступать - політєх, факультєти хтф ілі фтор) він з друззями однажди найшов в комнаті одного із одногрупніків молєскін блокнотік, дбайливо приготовлений свойому дітяті мамою
там тєзісно була ізложена вся кулінарна кніга о вкусной і здоровой піщє
пєрвий раздєл називався "супи" і там по пунктах розписано шо, зачєм і пачєму
перший пункт вбив нас наповал, ми ржали навєрно мєсяц
там було написано слєдующе
1. ДУМАЄМО ЯКУ ЗУПУ БУДЕМО ВАРИТИ