(no subject)

в тьоплоє врємя года многіє виходят на уліцу с мокримі волосамі

ізвєсна переводчиця, а также знаток поезій разних народів, дорогая valcury уже нєвпєрвой викладає загранічні стішкі і їх переводи на понятний язик
це настіки захвативающє зрєліщє, шо ніяк не можна остацця осторонь процесу
ітак перед вами, скопіровані с поста вишеупомянутої юзерки, оригінал і перевод

selecting a reader
first, i would have her be beautiful,
and walking carefully up on my poetry
at the loneliest moment of an afternoon,
her hair still damp at the neck
from washing it. she should be wearing
a raincoat, an old one, dirty
from not having money enough for the cleaners.
she will take out her glasses, and there
in the bookstore, she will thumb
over my poems, then put the book back
up on its shelf. she will say to herself,
"for that kind of money, i can get
my raincoat cleaned." and she will.

© ted kooser


вибираючи читача
по-перше, нехай буде гарною
хай шукає скрізь мої вірші
в найсамотніший час пополудні,
з прилиплим до шиї волоссям,
бо помила голову; носить
плаща, старого й брудного,
бо хімчистка задорога.
вона вийме свої окуляри, і там,
у книгарні, прогортає мою
збірку віршів, поставить назад мою збірку
на полицю. і скаже собі:
“за ці гроші я можу віддати
у хімчистку свій плащ”. і віддасть.

mechetsky

я позволю собі прецтавить вашому вніманію, суду і даже крітікє свій варіант:

вибори читатєля
пусть буде вона сімпатічна і мила
хай творчєство мОє шукає несміло
в глухом одіночєствє в два часа дня
на мокрім волоссі - слєди шампунЯ

бо голову мила... єйо польтєцо
старе і подерте, нужда наліцо -
нема чим платити за чістку хімічєску
і от прямо в лавкє у букіністічєской

одіне очки (в неї слабоє зрєніє),
і бєгло погляне на стіхотворєнія,
шо я сочінив і поставить на місце...
настирливо мисль буде в голову лізти,

шо стоять вони трохи дорогувато
нє лучче ль плаща у хімчістку віддати?
і зробить отак вона всєнєпрємєнно,
оставшіся ж дєньгі потратить на фена...