ідіоти в квадраті
Apr. 1st, 2009 11:54 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
так пусть же стоіт во всє врємєна православная русская зємля
дай бог каждому такой кончіни, пусть славіцца до конца вєка русская зємля
і так далєє
"ти давно служиш?" - спитав фельдмаршал.
"понад сорок років, пане фельдмаршале. під асперном я здобув золоту медаль, бився й під лейпціґом, за що маю гарматний хрест. п'ять разів був смертельно поранений, але тепер мені вже кінець. та яке щастя, яке блаженство, що я дочекався сьогоднішнього дня. що мені смерть, коли ми здобули славну перемогу і відвоювали цісареві його землі!"
в цю хвилину, кохані солдати, від табору долинули величні звуки нашого гімну "боже, цісаря храни нам". могутньо і урочисто пролунали вони над бойовищем.
ранений солдат, прощаючись зі світом, ще раз спробував підвестися.
"хай живе австрія! - вигукнув він несамовито. - слава австрійській батьківщині! хай вічно лунає наш шляхетний гімн! слава нашому полководцеві! хай живе армія!"
вмирущий іще раз припав до правиці маршала, поцілував її і впав; останній тихий подих вирвався з його благородної душі.
полководець з непокритою головою стояв над тілом одного з найкращих своїх воїнів.
"такий прекрасний кінець справді гідний заздрощів", - промовив фельдмаршал і затулив обличчя руками.
дорогі солдати, і я від щирого серця бажаю вам усім дочекатися такого кінця!
за цитату - 10x 2
tymofiy
дай бог каждому такой кончіни, пусть славіцца до конца вєка русская зємля
і так далєє
"ти давно служиш?" - спитав фельдмаршал.
"понад сорок років, пане фельдмаршале. під асперном я здобув золоту медаль, бився й під лейпціґом, за що маю гарматний хрест. п'ять разів був смертельно поранений, але тепер мені вже кінець. та яке щастя, яке блаженство, що я дочекався сьогоднішнього дня. що мені смерть, коли ми здобули славну перемогу і відвоювали цісареві його землі!"
в цю хвилину, кохані солдати, від табору долинули величні звуки нашого гімну "боже, цісаря храни нам". могутньо і урочисто пролунали вони над бойовищем.
ранений солдат, прощаючись зі світом, ще раз спробував підвестися.
"хай живе австрія! - вигукнув він несамовито. - слава австрійській батьківщині! хай вічно лунає наш шляхетний гімн! слава нашому полководцеві! хай живе армія!"
вмирущий іще раз припав до правиці маршала, поцілував її і впав; останній тихий подих вирвався з його благородної душі.
полководець з непокритою головою стояв над тілом одного з найкращих своїх воїнів.
"такий прекрасний кінець справді гідний заздрощів", - промовив фельдмаршал і затулив обличчя руками.
дорогі солдати, і я від щирого серця бажаю вам усім дочекатися такого кінця!
за цитату - 10x 2
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)