what's the latest on the screen?

[diversey_ua]

буквально тіки шо приїхав додому з клюбу metro
там були танцітам був концерт груп lacuna coil i in flames
на разогрєві лабали якісь малоізвєсні (мені) банди seemless http://www.seemlessband.com/ i the sword http://www.swordofdoom.com/
перша грала якусь малопонятну смєсь музики soundgarden з голосом еліса купера (вокаліст від радості так кричав, шо я блін не пойняв ні одного слова)
друга мені чомусь нагадала давно мною забуту групу gorefest
хоча грають вони троха не то і вокаліст голосочком не вийшов вопше, але явно почувся мені альбомчик голландців 1996 року "soul survivor"
ну та то таке...
заграли вони по 4 чи 5 пісеньок, техніки оперативно позбирали ненужні баняки і колонки, понастроювали гітарки і на сцену вийшли італьянці lacuna coil

за какчєство вже звиняйте, вспишку казали виключити
мальчікі-калакольчікі - білі рубашки, чорні краватки, широкі чорні шаровари
треба сказати, шо тєма цицьок вокалісткою крістіною скаббіа не розкрита апцолютно
вбралась в чорну сорочку ше й красним галстуком затягнулась... ноги, хоть і під короткою юпчонкою, але в якихось турецьких лосінах чи леггінсах, хз як то назвати...
но пойоть вона - божествєнно.... мухи вмирають на льоту від розриву барабанних перепонок
макарони как всігда актьори ніібацца - замалажувались до дівок в перших рядах, строїли рожі - вся гама емоцій в області ліца під час ісполнєнія пісні, жестікуляція і такє інше...
заспівали вони лучче з останнього альбома karmacode - мною були розшифровані пєсні fragile, our truth, fragments of faith, enjoy the silence (мене не покидало ощущєніє, шо вони очікували від залу хорового пєнія, а ніфіга - половина толпи в 90 році ше срало в памперси і depeche mode для них то скоріше всього якись гламурний журнал)
ну і на ура пішов хіт з попереднього альбому comalies - heaven's a lie
шо вони ше грали я вже не помню

після закінчення виступу техніки знов оперативно розібрали ударну установку, повитягували з ничок додаткові освєтітєльні прибори (названію треба соотвєцтвовать) і на сцену подали головне блюдо вечора - швецьких мелодік-дет-металістів in flames
с перших секунд я нєподєцкі розстроївся - я знав шо не буде йеспера стромблада, але оказалось шо другого гітариста бйорна белотте тоже нема (він рожає разом з жінкою в швеції)
так шо їх заміняли відповідно ніклас енґелін (він вже виступав з бандою в турне 97-98 років) і хенрік данхаґе з evergrey
салаги вроді і вивчили всі партії наізусть, но в соляках лажали безбожно...

а в опщєм і целом відпрацювали програмку солідно, мені понравилось
старих пісень не грали, тільки вроді був graveland з jester race
заграли в принципі вєщі, на які зняті кліпи - народ знав майже всьо - pinball map, only for the weak, trigger, cloud connected, egonomic, the quiet place, touch of red, take this life, come clarity i my sweet shadow на закінчення
на концерті було багато маладьожі, відать шо не всі в америці слухають брітні спірс
правда часть странно одітих дєвок пішла спати зразу після італьянців, чуствітєльна готічеська душа не винєсла такої наруги
несміливі попиткі поплавати на руках пресєкались охранніками, про скакання зі сцени не можна було і мєчтати, а от послемитись вдоволь народу дали
я там канєшно не пхався, возраст знаєтє-лі... а тінейджери шарпались аж гай шумів
карочє, оцінка шведам - тверда четвьорка

з.і. хотілось би ше сходити на dark tranquillity, шоб сравніть хто више тримає знамя гьотеборзького дет-металу