diversey_ua: (Default)

ну і нарешті остання, п'ята частина

частина І - тут
частина ІІ - тут
частина ІІI - тут
частина IV - тут


злякалась Шапка нінашутку
очнувшись в вовчім животі
но знала - даже із жилудка
є на свободу два путі

та лізти вверх по стравоходу
шось не хотілось Шапці в рот
і вже тим більше не підходив
той спосіб шо наоборот

то ж внучка з бабцею обоє
(вони зустрілись накінець)
приготувалися до бою
іти рішили навпростець

прийня́ли боєвую стойку
і почали́ на "раз-два-трі"
удари наносити бойко
у вовче пузо ізнутрі

товкли руками і ногами
з разбєгу бились головой
шо Вовк аж скреготав зубами
і іздавав протяжний вой


в цей час охотнікі у лісі
вертались у своє село
і тут до них цей звук донісся...
карочє, Шапці повезло



побігли вмить на вовчий голос
(а ситий звір втекти не зміг),
негайно Вовка розпороли
й на воздух витянули всіх



бабульку вкрили одіялом
зробили вкусне канапе
невдовзі бабка задрімала
і даже голосно хропе

а Шапка "voulez-vous" відразу
і цей... "coucher avec moi?"
в штани охотнікам залазе
l'amour давайте, des trois

шоб за спасіння їм віддячить
веде їх Шапочка надвір
а мужички були гарячі
"канєшно, да, avec plaisir"

ну вопшем дівка вся в роботі
показує найвищий клас...
отут на позитивній ноті
я і закінчу свій расказ



* * *

ага, ше б кількома словами
якуто вивести мораль
ну шо ж - по-перше слухать маму
бо може вийти le scandale

вином не злоупотрібляти
це треба пам'ятати всім
з чужим в розмову не вступати
тим більше не їбацця з ним

та й воопше буть насторо́жі
опасним є життя тепер
люба хєрня случитись може
бо à la guerre comme à la guerre



* * *

і до написаного вище
додам такі слова прості
прожовуй тщатєльно ти піщу
і буде всьо bon appétit

* * *

тепер вже точно фініш, ібо
ви певно підустали всі...
хто дочитав - за це спасібо
а по-хранцузькому merci

FIN


картінкі via [livejournal.com profile] carabaas

diversey_ua: (Default)

частина І - тут
частина ІІ - тут
частина ІІI - тут

"чому бабусю твої очі
такі великі як п'ятак?"
"тебе я краще бачить хочу"
Вовчисько відповів отак



"а чом такі великі вуха?
та ще й торчащі догори?"
"це шоб тебе уважно слухать"
підступний Вовк проговорив

чекав про зуби вовк питання
ви ж знаєте звичайно суть
обично йде воно останнім
шоб потім Шапку проковтнуть

"ну а такі великі ікла?"
спитала Шапочка таки
все зрозуміла, но не втікла
а зовсім даже навпаки



вона стягнула одіяло
сказала "oooo, je comprenais,
а нащо ж хуй такий? - спитала
напевно виїбать мене?"

і не соромлячись нітрішки
вхопила в руку "ого-го"
залізла зразу же на ліжко
і вопшем... виїбла його



а Вовку мову відібрало
опам'ятатися не встиг
хоч в жизні бачив він немало
но до такого не привик

та поки Шапка равномєрно
собі скакала на хую́
подумав Вовк "пора навєрно
задумку виконать свою"



відкрив пащеку він широко
і Шапочку стягнув без слів
за патла - і в мгновєньє ока
без солі прямо так і з'їв




to be continued


картінкі via [livejournal.com profile] carabaas

diversey_ua: (Default)
частина І - тут
частина ІІ - тут

і Красна Шапка в лісі знову
сама осталась уночі
пугукають навколо сови
і ше какієто сичі

шось на душі так неприємно
вини проснулось відчуття
клялась собі шо буде чемна
віднині і на все життя



а в цей же час бабулька у хаті
із сили вибилась уже
лежала хвора на кроваті
у чепчику і в негліже

забула двері теж замкнути
хоча замок був і засов
і не тєряя ні мінути
до неї Вовчик наш зайшов

усе відбулось дуже швидко
разбєг і зразу же прижок
і бабку з першої ж попитки
ковтнув неначе пиріжок



ми пам'ятаєм, шо бабуся
була худезна як скєлєт
но Вовк подумав - "щас нажруся,
із Шапки здєлаю обєд"

в шкафу найшов якись там одяг
надів очки на довгий ніс
ну всьо, похож на бабку вродє
і бистро у постєль заліз



накривсь удобно одіяльцем
лишень собі гарненько ліг
як хтось на звоник тисне пальцем
пустити просить на поріг



ше трохи - буде в двері лізти
гукає "бабушка, bonjour"
а Вовк був трохи пародістом
як Галкін ілі Вінокур

змінив на бабушкін свій голос
"entrer, открито, s'il vous plait
бо я така слаба і квола
і сили просто на нулє"

тоді Червона Шапка сміло
й спокійно в хату увійшла
продукти, шо іще лишились,
з мішка відразу добула́

Волчара зжер усе до крихти
(не бачив світ таких обжор!)
а Шапка нє шоб зразу бігти
із ним заве́ла разговор...


to be continued


картінкі via [livejournal.com profile] carabaas і просто з гугла
diversey_ua: (Default)
частина І - тут

відчула Шапочка свободу
шо залишилася одна
присіла на якусь колоду
і витягла собі вина

рішила шо занадто важко
мішок такий нести з собой
то ж випила винця дві пляшки
наїлась тоже на убой

розчервоніла та лінива
заснула зразу ж у тіні
і снився рицар їй красівий
верхом на білому коні

прокинувшись уже під вечір
згадала шо її там ждуть
закинула мішок на плечі
і знову вирушила в путь



та в лісі це не у парижі
де світять лампи ліхтарів
тут толпи звірів ходять хижих
вовків, медведів, кабанів

і от один такий волчара
напав на Шапочки сліди
давно такого він товару
не мав у качєстві їди



ішов за нею він по хащі
оцей зловєщій стра́шний враг
язик звисав з волчєй пащі
і зуби гострі просто жах

так крався він підступно тихо
ховавсь за сосни та дуби
а Шапочка не чула лиха
збирала по путі гриби



а Вовк чекав, хоч голод мучив
бо в полюванні був експерт
відомо ж - дічь смакує лучче
коли у ній поменше merde



і от він вийшов перед нею
ричав і випучів глаза,
нєся якуто ахінєю
а Красна Шапочка, коза

вопше на нього ноль уваги
присіла рядом на пеньок
і завертає шось в бумагу
в очах веселий огоньок

заклеїла цигарку ловко
і хитро глянувши з-під брів
спочатку предложила Вовку
той затягнувся, подобрів

іще закинулись грибками
почали мило розмовлять
не забувая між словами
з мішка продукти потреблять

потом довольні і веселі
балакали про те, про се
і Вовк спитав в мадмуазелі
куда її судьба несе

а та, хоч не дурна дівчи́на
розповіла́ куди іде
і де бабулькіна хатина
як звать, примєти і теде

ну якось так неосторожно
всю інфу зда́ла хижаку
і той подумав - є возможность!
гріх не іспользовать таку

хоч провіант увесь і зжерли
усе до крошки із мішка
та Вовка ще на хавку перло
то ж вирішив ізподтішка

Червону Шапку обманути
мол він додому йде тепер
самому ж бігти до grossmutter
(ой нє, звиняйте, до grand-mère)

збрехав шо дома вовченята
сидять з вовчихою самі
шо будуть плакати без тата
сказав adieu і зник в пітьмі

to be continued

картінкі via [livejournal.com profile] carabaas
diversey_ua: (Default)
не буду начинать з відмазок
ну, mea culpa і pardon
давно я не писав вам сказок
і ето виправить должон

тому внімайте всі уважно
хоча сюжет не но́вий, но
не це ж насамомдєлє важно
це як рімейки у кіно

* * *

жила собі хранцузька жінка
у неї доченька росла
носила красную косинку
хоч комсомолкой не була

всі звали дівку Красна Шапка...
іще у жінки була мать
для дочки відповідно - бабка
старушка, надо понімать

і ось бабулька вєсть прислала
при допомозі голубєй
шо тяжко жити зараз стало
у хаті пусто хоть убєй

шо скоро буде їсти травку
шо вмерли кури і свиня
то ж чи не передали б хавки
всьо ж як-не-як близька рідня

і жінка кинулась скоре́нько
варити, жарити, пекти
шоб сво́їй матері старенькій
негайно поміч принести

потом покликала дочурку
і спакувала їй в мішок
катлєти, відбивні і курку,
(а може був це пєтушок)

пєльмєні, пиріжки і рибу
сметани, сира і ікри
до цього пять буханок хліба
ну і вина бутилок три



з оцим відправила в дорогу
поцілувавши до́чку в лоб
і наказавши строго-строго
трималася маршруту шоб

до бабці шлях був довгий досить
обходив лісовий масив
та пофіг шо там мама просить
не слухає дитина слів

із транспортом ше було туго
у ті далекії часи
то шоб не пертися по кругу
пішла вона через ліси...



to be continued

картінкі via [livejournal.com profile] carabaas

Profile

diversey_ua: (Default)
diversey_ua

December 2011

S M T W T F S
    123
45678910
1112131415 1617
18192021222324
25262728293031

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 14th, 2025 07:53 am
Powered by Dreamwidth Studios